Упрощенная HTML-версия
Найчастіше захворювання починається на 8—9-ту добу після пологів раптовим
підвищенням температури тіла до 38—40 °С і ознобом. У одній із ділянок залози
з’являються біль і почервоніння шкіри. Внаслідок інтоксикації організму порушу
ється загальний стан, з’являються спрага, сухість у роті, головний біль тощо. Часто
на обличчі буває яскравий рум’янець.
Молочна залоза помітно збільшується, ділянка почервоніння стає припухлою
і дуже пружною. На місці почервоніння у товщі залози промацується болюче
затвердіння без чітких контурів із гладенькою поверхнею. Молоко із соска виді
ляється краплями, акт смоктання або зціджування молока різко болючий, уна
слідок чого годувати дитину цією груддю стає неможливим.
Лікування початкового маститу тим ефективніше, чим раніше його проводять.
Для забезпечення спокою молочній залозі накладають іммобілізуючу .пов’язку.
Для цього молочну залозу підв’язують бинтом так, щоб вона була трохи піднятою
і прибинтовують до грудної клітки. На уражену маститом залозу кладуть міхур
з льодом, обгорнутий рушником. Лід тримають 20—ЗО хв, а потім на такий самий
строк знімають і знову кладуть на ЗО хв. Усередину призначають сульфаніламідні
препарати (по 1 г 4—6 разів на 1 добу). Внутрішньом’язово вводять бензилпені
циліну натрієву сіль (по 500 000—1 000 000 ОД через кожні 4 год 6 разів на добу).
Щоб запобігти застою молока, годування дитини з цієї залози продовжують. При
лікуванні початкового маститу широко застосовують напівспиртовий компрес.
Дуже добрий лікувальний ефект дає новокаїново-пеніцилінова блокада молочної
залози: в клітковину залози навколо осередку запалення вводять 300 000 ОД бензил
пеніциліну натрієвої солі, розчиненої у 100—150 мл 0,25
%
розчину новокаїну.
Здебільшого при такому ранньому лікуванні процес купірується і всі явища за
палення зникають. Якщо лікування починають із запізненням або лікують непра
вильно, то запальний процес переходить у інфільтративну або гнійну форму.
При гнійному маститі радіальним розрізом розкривають гнояк, пальцем руйну
ють перегородки між порожнинами абсцесу і в утворену порожнину вводять розчин
бензилпеніциліну натрієвої солі (500 000 ОД) або турунду з марлі, просочену маззю
Вишневського. Рану перев’язують за загальними правилами хірургії до цілкови
того загоєння її.
Профілактика маститу полягає у проведенні заходів, що запобігають виник
ненню тріщин сосків і застою молока, а також у забезпеченні своєчасного ефек
тивного лікування тріщин сосків.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯПОЛОГОВИХ
ІНФЕКЦІЙНИХ (СЕПТИЧНИХ) ЗАХВОРЮВАНЬ
1.
Встановити відношення патологічного процесу до осередку інфекції. Резуль
тати клінічних спостережень і літературні дані свідчать про те, що лікування піс
ляпологових і післяабортних септичних захворювань треба проводити з урахуван
ням хірургічної ліквідації джерела (осередка) інфекції передусім у матці (вишкрі
бання порожнини матки, ампутація або екстирпація матки, розкриття метаста
тичних гнояків будь-якої локалізації). Не слід забувати, що септичні тромби не
піддаються дії антибіотиків і осередок інфекції, по суті, залишається постійно
діючим. Усунення його значно полегшує боротьбу з інфекцією навіть в умовах її
генералізації.
423