тивності організму хворої. При підгострому і хронічному перебігу сепсису пока
зана аутовакцинація (застосування вакцин, приготованих із мікрофлори організму
хворої). Ефективність імунотерапії підвищується у разі поєднання її з введенням
антибіотиків, переливанням крові, дезінтоксикаційною терапією.
10. Застосування прямих (гепарину) і непрямих (неодикумарин, синкумар
і ін.) антикоагулянтів. При сепсисі у хворих, особливо після операції, можливі
тромбоемболічні ускладнення. Для запобігання цим ускладненням застосовують
антикоагулянти (гепарин по 10 000 ОД через 4 год 1—2 доби з переходом на непря
мі антикоагулянти під контролем протромбінового індексу).
11. Призначення серцевих препаратів (корглікон, камфора, кокарбоксилаза,
АТФ та ін.). Однією з умов ефективного лікування хворих при сепсисі є не тільки
нормалізація гемодинаміки, але й призначення серцевих препаратів для поліпшення
енергетики міокарда, усунення аритмії й інших розладів діяльності серця. Остан
нім часом, крім зазначених препаратів, широко застосовують курантил, який змен
шує гіперкоагуляцію і поліпшує реологічні властивості крові. При виникненні
септичного ексудативного перикардиту спорожнюють порожнину перикарда за
допомогою пункції. Так діють і при септичному гідротораксі. Вводять кортикосте
роїди з антибіотиками.
Стан серця контролюють за допомогою ЕКГ.
12. Вітамінотерапія (вітаміни групи В, С, Р, РР, Е). При цьому важливо дотри
мувати відповідної дієти (їжа має бути легкозасвоюваною). Призначають загально-
зміцнювальні препарати, особливо при масивній антибіотикотерапії, оскільки при
цьому знижується імунітет.
1 3 . У разі потреби застосовують гемосорбцію, гемодіаліз, гіпербаричну окси-
генацію.
ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯПОЛОГОВИХ ІНФЕКЦІЙНИХ
(СЕПТИЧНИХ) ЗАХВОРЮВАНЬ
Профілактикою запальних і септичних захворювань треба займатися протя
гом усієї вагітності, під час пологів і у післяпологовий період. Виходячи з цього,
виділяють кілька етапів профілактики.
Перший етап
— ранній диспансерний облік, детальне обстеження вагітних у
жіночій консультації і своєчасна госпіталізація у разі потреби у відділення патоло
гії для лікування.
При обстеженні в жіночій консультації треба передусім виявити вагітних з під
вищеним ризиком щодо розвитку сепсису під час вагітності, пологів і в післяполо
говий період.
Чинниками ризику є такі: обтяжений соматичний і акушерський анамнези,
приховані або явні осередки інфекції (хронічний тонзиліт, гайморит, синусит, апен
дицит, карієс зубів, холецистит, пневмонія, пієлонефрит, сечокам’яна хвороба,
фурункульоз, прихована інфекція у післяопераційних рубцях). Тому вагітні по
винні бути обстежені відповідними фахівцями. Ін’єкції вагітним треба здійснювати
із дотриманням суворої асептики, оскільки постін’єкційні абсцеси можуть стати
джерелом інфекції. Дуже важливо застерегти вагітну щодо дотримання гігієни
статевого життя. За місяць до пологів слід утримуватись від статевих зносин.
Слід виявляти і лікувати супутні захворювання, особливо ті, що супроводжу
ються ураженням судин: гіпер-, гіпотензію, ревматичний васкуліт, ендокринні
426