захворювання (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози), кольпіт, еро
зії шийки матки тощо.
Особливу увагу звертають на виявлення абортів у анамнезі, особливо септичних,
а також запальних процесів у статевих органах. Наявність таких захворювань
сприяє появі нейроендокринних порушень у тканинах матки, виникненню асептич
ного плацентиту і інфарктів у плаценті при наступній вагітності, затримці тканин
посліду в порожнині матки, що зумовлює запалення її тканин. Тому боротьба з
абортами — винятково важливий засіб запобігання ускладнення під час наступної
вагітності.
Особливо ретельно обстежують тих вагітних, у яких передбачається опера
тивне розродження (великий плід, вузький таз, неправильне положення плода,
рубці на матці після операції кесаревого розтину та ін.). Вагітним з такою пато
логією призначають відповідну дієту, коригуючу гімнастику, зовнішній поворот
плода на голову тощо.
Важливо виявити і вилікувати ускладнення самої вагітності (гестоз, анемія,
пієлонефрит, передчасні пологи, відшарування і передлежання плаценти). У жі
нок з такою патологією часто залишаються клаптики плаценти в порожнині матки,
які у більшості випадків зумовлюють виникнення післяпологових запальних про
цесів.
При патронажі акушерка зобов’язана вивчити побутові умови вагітної, її контак
ти з інфекційними хворими, розповісти їй, як треба загартовувати свій організм
(перебування на свіжому повітрі, лікувальна фізкультура, УФО).
Нарешті, дуже важливим засобом профілактики післяпологових запальних
захворювань є своєчасна госпіталізація на пологи. Не можна допускати перено
шування вагітності, відходження навколоплідних вод і появи родової діяльності
у домашніх умовах.
Другий етап
профілактики сепсису полягає у раціональному веденні пологів:
слід визначити положення плода, провести підготовку до пологів, встановити прог
ноз їх. До безпосередніх і частих ускладнень пологів, що сприяють виникненню
післяпологових запальних захворювань, належать: слабкість родової діяльності,
раннє чи передчасне відходження вод, стрімкі або запізнілі пологи, кровотеча
під час пологів, часте піхвове дослідження (понад 3 рази), ручне видалення пла
центи.
Тому прискорення родової діяльності, призначення антибіотиків, відновлення
крововтрати є засобами профілактики запальних і септичних захворювань у після
пологовий період.
При передчасному відходженні навколоплідних вод при головному передлежан-
ні плода слід приступати до стимуляції родової діяльності не пізніше як через 6 год,
а при сідничному його передлежанні і у жінок старшого віку (після ЗО років) —
відразу після їх відходження.
Третій етап
— один із найважливіших. Ним передбачений клініко-лаборатор-
ний контроль з відповідним лікуванням і профілактикою в післяпологовий пе
ріод, особливо у породіль з підвищеним ризиком щодо розвитку сепсису. Обов’яз
ково визначають стан матки, характер виділень, встановлюють ЧСС.
Встановлюють чутливість піхвової мікрофлори до антибіотиків і у разі загрози
розвитку запалення застосовують їх.
Ведення післяпологового періоду має бути активним з обов’язковою ліквіда
цією осередку інфекції у порожнині матки (залишків плаценти). Спочатку про-
427