Упрощенная HTML-версия
тягом 2—3 діб призначають антибактеріальну терапію (антибіотики, сульфаніламідні
препарати). У разі потреби переливають кров, плазму, гемодез. Якщо кров’янисті
виділення продовжуються, треба провести піхвове дослідження, визначити стан
матки, маткових труб, яєчників, наявність лохіометри, гематометри, переконатись,
що немає флебіту, зокрема флебіту нижніх кінцівок. Після цього здійснити ва-
куум-аспірацію або вишкрібання матки, обробити порожнину матки тампоном,
змоченим дезинфекційним розчином (фурацилін, хлоргексидин та ін.). Потім
продовжувати антибактеріальну терапію, призначити утеротонічні засоби (метил-
ергометрин, окситоцин та ін.).
Після вишкрібання матки може виникнути вторинна гематометра, особливо
при ретрофлексії матки або недостатній скоротливості її м’язів. У таких випадках
аборцангом видаляють згустки з порожнини матки, знову призначають утерото
нічні засоби і антибіотики.
При гнійному метроендометриті застосовують і місцеве лікування — проводять
зрошування порожнини матки розчином фурациліну (1 : 5000), хлорфіліпту або
20—25 % розчином димексиду. При тяжкому перебігу хвороби, ознаках абсцесу
матки може виникнути питання про ампутацію її.
У тих випадках, коли інфекція поширилась за межі матки (сактосальпінкс,
параметрит, флебіт тазових вен або нижніх кінцівок), вишкрібання матки про
типоказане.
Особливу увагу слід приділяти профілактиці стафілококової інфекції в акушер
ських стаціонарах. Для цього треба виявити і пролікувати бактерієносіїв серед
обслуговуючого персоналу, породіль, простерилізувати білизну, перев’язний мате
ріал, інструментарій і інвентар. Обов’язкові циклічна санітарна обробка палат, їх
провітрювання, обробка хлораміном і кварцювання не рідше 1 разу на 7—10 діб
(див. с. 27).
Профілактика маститу.
У ж і н о ч і й к о н с у л ь т а ц і ї , починаючи з 2—
3-го місяця вагітності, треба щодня обмивати молочні залози водою кімнатної
температури і витирати їх шорстким рушником. Плоскі соски щодня витягувати
і масувати протягом 2—3 хв. Дуже важливо виявляти приховані й активні осередки
інфекції в організмі і проводити їх санацію.
У а к у ш е р с ь к о м у с т а ц і о н а р і передбачено дещо ширше коло про
філактичних заходів, але насамперед:
1)
виявлення і санація бактеріоносіїв серед роділь і медичного персо
налу;
2) щоденна зміна білизни, дотримання особистої гігієни (перед кожним го
дуванням ретельно мити руки);
3) перед кожним годуванням і після нього обмивати молочні залози водою
з милом, витирати стерильною серветкою, а потім у межах ареолу соска обробляти
шкіру розчинами фурациліну, бриліантового зеленого та іншими дезинфекційними
засобами;
4) при глибоких тріщинах, болі у соску, появі крові з тріщин соска годування
дитини груддю слід припинити на 2—3 доби;
5) при лікуванні тріщин сосків призначають 0,2 % граміцидинову, фурацилі-
нову мазі, синтоміцинову емульсію, мазі, що містять кортикостероїди, антибіотики
тощо;
6) у комплексі лікування маститу треба провести інструментальну ревізію по
рожнини матки з метою ліквідації можливого джерела інфекції;
428