Упрощенная HTML-версия
Вставати жінці дозволяють у кінці першої доби (якщо немає протипоказань),
ходити — на другу добу. Раннє вставання є методом профілактики парезу кишок,
порушення сечовиділення, пневмонії, тромбоемболії.
Для профілактики тромбоемболічних ускладнень після операції показані за
стосування антикоагулянтів (гепарин, непрямі антикоагулянти) і обов’язкове бин
тування нижніх кінцівок.
Якщо немає протипоказань з боку матері та дитини, то призначають раннє при
кладання дитини до грудей (на 2—3-тю добу після операції).
На 8—9-ту добу проводять піхвове дослідження. Виписують породіль на 11—
12-ту добу після операції. Перед виписуванням призначають аналіз сечі й крові.
Ускладнення після операції.
Спостерігаються ускладнення, зумовлені інфек
цією: метроендометрит, сальпінгіт, параметрит, тромбофлебіт, перитоніт, сепсис.
Найнебезпечнішим є перитоніт. Для своєчасного лікування і запобігання цьому
ускладненню після операції кесаревого розтину прийнята така тактика: якщо не
зважаючи на активну антибактеріальну терапію продовжується гектична гарячка
протягом 3—5 діб після апераці'і, то показані релапаротомія, видалення матки (екс
тирпація, ампутація) як джерела інфекції, широке дренування черевної порожнини,
антибактеріальна, дезінтоксикаційна терапія, призначення серцево-судинних, анти-
коагулянтних препаратів. Обов’язкові клініко-лабораторні дослідження та апаратне
спостереження за хворою. У разі потреби хвору переводять у відділення реанімації,
де є можливість цілодобово контролювати всі важливі константи організму.
Вакуум-екстракція плода. Вакуум-екстрактор складається з вакуум-апарата
(в ньому створюється негативний тиск) і чашок, що їх накладають на голову плода
(мал. 287).
Принцип дії його грунтується на створенні вакуумметричного тиску між внут-
455