Упрощенная HTML-версия
Після операції обов’язкова профілактика гіпотонічної кровотечі (крапельне
введення окситоцину, спостереження за породіллею протягом 4 год після пологів).
Для профілактики септичних ускладнень призначають антибіотики. При гек-
тичній температурі тіла на тлі активної антибактеріальної терапії вирішують пи
тання про релапаротомію (протягом 3—5 діб післяопераційного періоду).
Кровотеча при передчасному відшаруванні плаценти.
При появі постійного болю
внизу живота (під час пологів — між переймами), болючості матки (частіше
локальна), при кров’янистих виділеннях із піхви, порушенні або відсутності сер
цебиття плода акушерка в умовах ФАП повинна негайно викликати лікаря (акушер
ську хірургічну бригаду). Після цього акушерка має виконувати такі самі призна
чення, як і у разі передлежання плаценти. Додатково для припинення родової
діяльності і гальмування процесу відшарування плаценти, а також знеболювання
вона може ввести внутрішньовенно анальгін (по 2 мл 50 % розчину), димедрол
(по 1 мл 2 % розчину) і атропіну сульфат (по 0,5 мл).
Лікарська допомога на місці здійснюється в такому обсязі.
1. При цілому навколоплідному міхурі показано розкрити його і спостерігати
за динамікою пологів та станом роділлі.
2. У разі відшарування плаценти в кінці періоду розкриття шийки матки або
після початку потуг показане негайне завершення пологів. Метод його залежить
від конкретних умов: накладання щипців, при мертвому плоді — краніотомія, при
сідничному передлежанні — витягування плода за сідничний кінець.
3. При ускладненому відшаруванні плаценти у І і II періоди пологів, якщо голова
плода стоїть над входом у малий таз (навіть при мертвому плоді), доцільно завер
шити пологи операцією кесаревого розтину за життєвими показаннями з боку
матері. Це треба робити у пристосованому приміщенні або в найближчій дільнич
ній лікарні. Транспортування в тяжкому стані вагітної протипоказане.
4. У разі виявлення матково-плацентарної апоплексії і появи ДВЗ-синдрому
показана екстирпація матки на тлі переливання теплої донорської крові, сухої або
замороженої плазми, кріопреципітату.
5. На випадок завершення пологів через природні родові шляхи вручну відокрем
люють плаценту і ревізують порожнину матки, щоб мати впевненість у цілості
стінки матки в ділянці відшарування плаценти. У післяпологовий період призна
чають засоби, що сприяють скороченню матки (окситоцин, метилергометрин та ін.).
6. На випадок виникнення ДВЗ-синдрому показані переливання теплої донор
ської крові, свіжозамороженої і сухої плазми, введення пентоксифіліну (по 100 мг
на 250—500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду), контрикалу, гордоксу, ні
котинової кислоти (по 1—5 мл внутрішньовенно), кортикостероїдів, корекція по
казників обміну і рівня електролітів.
Загроза розриву матки.
Невідкладну допомогу здійснюють на місці. Акушерка
зобов’язана негайно викликати лікаря, дати ефірно-масковий наркоз до повного
припинення родової діяльності.
Невідкладна лікарська допомога на місці здійснюється в такому обсязі:
1. Обстеження вагітної і з’ясування причини загрози розриву матки, у тому
числі й піхвове дослідження.
2. При виключеній родовій діяльності роділля у стані глибокого наркозу може
бути доставлена в найближчу дільничну лікарню або ЦРЛ.
3. За відповідних показань і умов пологи завершують операцією кесаревого
розтину.
465