Стр. 468 - Акушерство Жученко 1994

Упрощенная HTML-версия

4. При мертвому плоді показана плодоруйнівна операція.
5. Після плодоруйнівної операції обов’язкове ручне обстеження порожнини
матки, особливо нижнього її сегмента і шийки.
6. Після операції призначають міхур з льодом на низ живота, утеротонічні
препарати, антибіотики, випускають сечу катетером.
7. Обов’язковий клінічний і лабораторний контроль за станом хворої.
Розрив матки.
Після раптового різкого болю внизу живота роділля непритом­
ніє, з’являються ознаки шоку (блідість шкіри і видимих слизових оболонок, заго­
стрення рис обличчя, частий, м’який пульс), швидко наростають явища анемії,
родова діяльність припиняється. При пальпації живота виявляють частини плода
під шкірою. Серцебиття плода не прослуховується.
Єдиним засобом, який може врятувати роділлю від смерті, є негайна операція —
зашивання розриву або видалення матки, гемостаз. Транспортування роділлі з
розривом матки неприпустимо. Акушерка викликає акушерську хірургічну бригаду
для проведення операції туди, де перебуває хвора. Операцію проводять на тлі
трансфузійно-інфузійної терапії (переливання крові, кровозамінників, свіжоза-
мороженої плазми, поліглюкіну, реополіглюкіну).
Якщо розрив матки стався по рубцю на значній відстані, здійснюють екстирпа­
цію її.
При масивних гематомах, а також тоді, коли важко встановити, яка судина
кровоточить, доцільне перев’язування клубових артерій.
При термінальних станах операцію здійснюють у три етапи: а) паралельно з
реанімаційними заходами проводять лапаротомію, здійснюють тимчасовий гемо­
стаз шляхом накладання затискувачів або перев’язування магістральних судин
матки; б) операційна пауза до виведення хворої із шокового стану; в) проведення
операції у потрібному обсязі (ампутація, екстирпація або зашивання матки), дре­
нування черевної порожнини. Обов’язковий клініко-лабораторний контроль за
породіллею.
Лікарська тактика при геморагічному шокові описана в розділі «Маткові кро­
вотечі».
Невідкладна допомога при емболії навколоплідними водами.
Про цю тяжку
акушерську патологію детально розповідається у відповідному розділі (див. с. 391).
Акушерка зобов’язана негайно до прибуття лікаря або реанімаційної бригади
внутрішньовенно ввести поліглюкін або реополіглюкін (по 400 мл) разом із кор­
тикостероїдами, серцеві та судиннорозширювальні засоби (еуфілін, но-шпу, папа­
верину гідрохлорид), призначити інгаляції кисню.
Невідкладна допомога при еклампсії викладена
в розділі «Пізній гестоз» (див.
с. 234). Якщо на ФАП немає фторотану, сибазону, дроперидолу, то для запобі­
гання наступному припадку еклампсії треба скористатись ефірно-масковим нар­
козом (після припадку) і негайно викликати лікаря або реанімаційну бригаду із
ЦРЛ.
Невідкладна допомога при набряку легенів
викладена в розділі «Вади серця
і вагітність (див. с. 262).
Невідкладна допомога при анафілактичному шокові.
В основі анафілактичного
шоку лежить гостра серцево-легенева недостатність; яка супроводжується різкою
гіпотензією, нападом бронхіальної астми, набряком гортані, асфіксією, кропив’ян­
кою тощо у відповідь на введений антиген (ліки). У основі гострого порушення
гемодинаміки лежить невідповідність об’ємів циркулюючої крові і судинного русла.
466