Упрощенная HTML-версия
Об’єм циркулюючої крові знижується унаслідок збільшення проникності судинної
стінки, тканинного набряку, втрати плазми, зниження осмотичного тиску.
Розрізняють блискавичну форму шоку (смерть настає протягом 10 хв) і тяжку
з різними варіантами перебігу (кардіальний, церебральний, абдомінальний, ас-
фіксичний шок).
Невідкладна допомога полягає у проведенні таких заходів.
1. Негайне накладання джгута на 20—ЗО хв на основу кінцівки, куди було
зроблено ін’єкцію.
2. Аспірація із ротової порожнини слизу або трахеостомія, у разі потреби —
інтубація, відсмоктування слизу і штучна вентиляція легенів.
3. Внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів — гідрокортизону (по 125—
500 мг) або преднізолону (по ЗО—120 мг).
4. Внутрішньовенне введення бронхолітичних засобів — еуфіліну (по 10 мл
2,4 % розчину на 20 мл 40 % розчину глюкози).
5. Призначення плазмозамінників (поліглюкін, реополіглюкін, плазма, аль
бумін) .
6. У разі потреби — непрямий масаж серця, штучна вентиляція легенів.
7. У разі потреби — внутрішньосерцеве введення 0,4 мл адреналіну, 10 мл
10 % розчину кальцію хлориду, 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату.
8. При відновленні серцевої діяльності продовжують фракційне введення адре
наліну внутрішньовенне (як антагоніста гуморальних чинників, що сприяють
розвитку шоку).
9. Після адреналіну обов’язково внутрішньовенно вводять антигістамінні пре
парати у дозі 0,5—1 мг на 1 кг маси тіла (димедрол, супрастин, дипразин).
Невідкладна допомога при бактеріальному (септичному) шокові.
На акушерку
покладаються такі обов’язки: 1) налагодити внутрішньовенне введення гемодезу,
5 % розчину глюкози, поліглюкіну, реополіглюкіну; 2) внутрішньовенно ввести
серцеві препарати (корглікон або строфантин К на 5 % розчині глюкози); гідро
кортизон (по 125 мг на 5 % розчині глюкози); 3) розпочати введення антибіотиків;
4) викликати лікаря.
Лікар повинен: 1) дати клінічну оцінку стану хворої; 2) провести масивну анти
бактеріальну терапію; 3) ліквідувати осередок інфекції; 4) відновити об’єм цирку
люючої крові; 5) крапельно внутрішньовенно ввести гепарин; 6) призначити великі
дози кортикостероїдів; 7) провести заходи, спрямовані на боротьбу з ацидозом;
8) призначити вазодилататори.
Невідкладна допомога при діабетичній комі.
Акушерка повинна викликати
лікаря до хворої.
К е т о а ц и д о т и ч н а
к о м а характеризується недостатком в організмі
інсуліну, гіперглікемією, глюкозурією, внутрішньоклітинною дегідратацією, спра
гою, поліурією, гіперкетонемією, кетонурією, кетоацидозом. З метою експрес-діаг-
ностики визначають рівні цукру і кетонових тіл у крові, цукру і ацетону у сечі.
У вигляді невідкладної допомоги призначають інсулін (по 100—200 ОД, із них
50 ОД внутрішньовенно крапельно на ізотонічному розчині натрію хлориду, а 50
чи 70 ОД внутрішньом’язово). Якщо протягом 3—4 год вміст цукру в крові не зни
жується і стан хворої не поліпшується, то повторюють внутрішньовенне і внут-
рішньом’язове введення половинної дози інсуліну через кожні 2 год.
Г і п е р о с м о л я р н а ( н е а ц и д о т и ч н а ) к о м а — ускладнення цукро
вого діабету. У її основі лежать різка гіперосмолярність крові і внутрішньоклі
467