Упрощенная HTML-версия
Мал. 20. Безіменна (тазова) кістка:
А — клубова; Б — лобкова; В — сіднична:
1
— гребінь клубової кістки;
2
— передньо-верхня
ость; 3 — передньо-нижня ость;
4
— вертлюжна
западина;
5
— затульний отвір;
6
— сідничний
горб; 7 — мала сіднична вирізка;
8
— сіднична
ость;
9
— велика сіднична вирізка;
10
—
задньо-нижня ость;
11
— задньо-верхня ость
На внутрішній поверхні клубової
кістки, в ділянці переходу крила в тіло,
розташований
гребнеподібний
виступ,
який утворює дугоподібну межову, або
безіменну лінію (linea terminalis s. inno-
minata). Ця лінія йде від крижів упоперек
клубової кістки, спереду переходить на
верхній край лобкової.
С і д н и ч н а
к і с т к а
(os
і s с h і і) має тіло, яке бере участь у
творенні вертлюжної западини, і дві гіл
ки (верхню та нижню). Верхня гілка
йде від таза вниз і закінчується сід
ничним горбом (tuber ischiadicum). На
задній поверхні нижньої гілки є ви
ступ— сіднична ость (spina ischiadica).
Нижня гілка йде вперед і вгору і сполу
чається з нижньою гілкою лобкової кістки.
Л о б к о в а к і с т к а ( o s p u b i s ) утворює передню стінку таза. Вона склада
ється з тіла і двох гілок — верхньої (горизонтальної) і нижньої (низхідної). Коротке
тіло лобкової кістки становить частину вертлюжної западини, нижня гілка з’єднуєть
ся із відповідною гілкою сідничної кістки. На верхньому краю верхньої (горизон
тальної) гілки лобкової кістки проходить гострий гребінь, який спереду закінчується
лобковим горбиком (tuberculum pubicum).
Верхні й нижні гілки обох лобкових кісток спереду з’єднуються малорухомим
лобковим симфізом (symphysis). Обидві лобкові кістки з’єднуються в лобковому сим
фізі хрящем, в якому нерідко міститься маленька щілиноподібна порожнина, запов
нена рідиною. Під час вагітності ця щілина збільшується. Нижні гілки лобкових кіс
ток утворюють під лобковим симфізом кут, який називається лобковою дугою.
Гілки лобкової і сідничної кісток, що з’єднуються між собою, обмежують досить
великий замкнутий отвір (foramen obturatorium).
Крижі (os sacrum)
складаються з п’яти хребців, що зрослися між собою. Вели
чина крижових хребців зменшується в напрямі вниз, тому крижі мають форму зріза
ного конуса. Широка частина його, тобто основа крижів, обернена вгору, вузька час
тина, або верхівка,— вниз. Задня поверхня крижів опукла, передня — увігнута, вона
й утворює крижову западину. На передній поверхні крижів (на западині) виділяють
ся чотири поперечні жорсткі лінії. Це місце з’єднання крижових хребців.
Основа крижів (поверхня І крижового хребця) зчленовується з попереднім хреб
цем. На середині попередньої поверхні основи крижів утворюється виступ — крижо
вий мис (promontorium). Між остистим відростком поперекового хребця і почат-
60