Акушерство для студентів І та ІІ рівнів акредитації

Актуальність теми.
Правильно, вчасно та за показаннями проведене обстеження дозволяє своєчасно виявити жінок групи ризику та попередити розвиток ускладнень збоку вагітної і плода. Дає можливість вчасно обрати відповідну тактику ведення вагітності, результатом якої є зниження материнської та перинатальної смертності та попрередження народження дітей із вадами розвитку.

Знати:
- принципи обстеження вагітної при взятті на облік,
- обстеження вагітної при наступних відвідуваннях,
- методи визначення очікуваної маси тіла плода,
- визначення дати наступного відвідування,
- визначення передбачуваної дати пологів і дати видачі л.л. з приводу вагітності та пологів.

Вміти:

- визначати термін вагітності за даними анамнезу (ОМ, овуляція, запліднення, перші рухи плода, перше відвідування),
- визначати термін вагітності за об’єктивними даними: за розмірами матки в ранні терміни, ВСДМ над лобковим симфізом, ОЖ, за даними УЗД.

Виконувати навички:
- вимірювання артеріального тиску у вагітної,
- вимірювання ОЖ та ВСДМ;
- проведення зовнішнього акушерського дослідження;
- аускультація серцебиття плода — оцінювання показників.

Запитання для самоконтролю до теми «Методи обстеження вагітних». Дивись матеріал до теми "Діагностика вагітності".
1. Назвіть принципи обстеження вагітної при взятті на облік.
2. Назвіть об'єм обстежень вагітної при наступних відвідуваннях.
3. Назвіть методи визначення очікуваної маси тіла плода.
4. Опишіть методику визначення дати наступного відвідування.
5. Опишіть методику визначення передбачуваної дати пологів  (ОМ, овуляція, запліднення, перші рухи плода, перше відвідування).
6. Опишіть методику визначення дати видачі лікарняного листка з приводу вагітності та пологів.
7. Опишіть методику визначення терміну вагітності за об’єктивними даними: за розмірами матки в ранні терміни, ВДМ над лобковим симфізом, ОЖ, за даними УЗД.

Література:
Назарова, І.Б. Фізіологічне акушерство: підручник /І.Б. Назарова, В.Б. Самойленко.— К.:Медицина, 2009. — С. 122-138.
Акушерство та гінекологія: У 4 т.: національний підручник / за ред. акад. НАМН України, проф. В.М. Запорожана. — К.: ВСВ “Медицина”, 2013. — С. 66-67.
Ефективний антенатальний догляд. Навчальний посібник. Швейцарський інститут охорони здоров’я та тропічної медицини. – Київ, 2012. – С.45-55.

Дивись матеріал до теми "Діагностика вагітності".

Акушерське дослідження проводять з метою:
1) встановити наявність вагітності;
2) визначити термін вагітності;
3) визначити загальний стан вагітної, а в разі виявлення захворювання з'ясувати його вплив на перебіг вагітності і пологів;
4) встановити наявність у пологових шляхах перешкод (вузький таз, пухлини), що можуть погіршити прогноз пологів;
5) визначити величину, положення і стан плода.

ПОРЯДОК ЗБИРАННЯ АНАМНЕЗУ

Анамнез (у перекладі з грецької — спогад, нагадування) — сукупність відомостей про виникнення і перебіг захворювання. При обстеженні вагітних детально з'ясовують акушерський анамнез. Отримані дані заносять в індивідуальну карту вагітної і породіллі. Розпитування проводиться за певною схемою:
1. Паспортні дані. Прізвище, ім'я, по батькові, вік, професія, місце роботи, адреса.
2. Причини, що змусили жінку звернутися за медичною допомогою (припинення менструації, кров'янисті виділення, збільшення частоти сечовипускання, набухання молочних залоз, болі в животі чи попереку, набряки та ін.).
3. Сімейний анамнез. Спадковість: психічні захворювання, алкоголізм, наркоманія, вади розвитку та інші захворювання, які можуть успадковуватися або чинити несприятливий вплив на розвиток плода.
4. Перенесені раніше захворювання. Рахіт як причина деформації кісток таза; патологія носоглотки; інфекційні захворювання, які можуть впливати на статевий розвиток дівчинки, хвороби печінки, нирок, серця, легень.
5. Менструальна функція:

а) вік менархе (першої менструації);
б) термін встановлення регулярної менструальної функції;
в) тривалість циклу;
г) тривалість кровотечі;
ґ) тип менструації — болючість, циклічність, регулярність;
д) об'єм крововтрати;
є) чи змінився характер менструацій після початку статевого життя, пологів, абортів;
є) дата першого дня останньої менструації;
ж) наявність міжменструальних кровотеч.

6. Секреторна функція:

а) наявність виділень зі статевих шляхів;
б) кількість, характер (кров'янисті, гнійні, слизові, водянисті).

7. Статева функція:

а) вік початку статевого життя;
б) який шлюб і його тривалість;
в) здоров'я чоловіка (алкоголізм, туберкульоз, гонорея, сифіліс);
г) застосування контрацептивів, тривалість, ефективність.

8. Дітородна (генеративна, репродуктивна функція, або акушерський анамнез):

а) кількість вагітностей;
б) результат кожної вагітності: пологи, аборт, позаматкова вагітність, багатоплідна вагітність, мертвонародження, особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду;
в) кількість живих дітей, їх маса при народженні, особливості розвитку.

9. Гінекологічні захворювання, операції на органах таза.
10. Перебіг даної вагітності.
11. Рухи плода:

а) дата перших рухів плода;
б) інтенсивність і частота рухів.

Фото. Опитування пацієнтки.
Опитування пацієнтки в акушерстві та гінекології потребує дотримання правил етики та деонтології.


ОБ'ЄКТИВНЕ АКУШЕРСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

В акушерстві об'єктивне обстеження відрізняється від обстеження, яке проводять фахівці інших спеціальностей. Окрім загальних прийомів акушерка повинна володіти низкою додаткових прийомів.
Акушерське обстеження здійснюється в два етапи: загальне обстеження і спеціальне акушерське дослідження.


Загальне обстеження

1. Огляд:

а) чи відповідає загальний вигляд вагітної її віку;
б) зріст;
в) будова тіла;
г) шкіра (колір, пігментація, висипання, набряки);
г) стан підшкірної жирової клітковини;
д) форма живота (овоїдний, відвислий), стан черевного пресу;
є) стан молочних залоз (розвиток, форма сосків — опуклі, плоскі, втягнуті, виділення із сосків, наявність рубців та ін.).

2. Дослідження внутрішніх органів і систем організму:

а) вимірювання зросту, маси, температури тіла;
б) визначення стану серцево-судинної (АТ), дихальної, травної, сечовивідної, нервової, ендокринної систем проводиться за допомогою пальпації, аускультації за загальноприйнятими методиками.

Спеціальне акушерське обстеження

Включає зовнішнє та внутрішнє акушерське дослідження та сучасні методи оцінки внутрішньоутробного розвитку плода. Основними методами акушерського дослідження в другій половині вагітності є пальпація й аускультація живота, вимірювання обводу живота, розмірів  таза та піхвове дослідження.

Етапи спеціального акушерського обстеження:
1. Огляд зовнішніх статевих органів.
2. Дослідження за допомогою дзеркал. Огляд шийки матки.
3. Піхвове дослідження.
4. Бімануальне (дворучне) дослідження.

Зовнішнє акушерське дослідження за допомогою прийомів Леопольда — Левицького. При зовнішньому обстеженні вагітних і роділь для визначення розташування плода в матці застосовують пальпацію, яку проводять послідовно, використовуючи 4 прийоми, запропоновані Леопольдом і Левицьким.
Вислуховування серцебиття плода (аускультація).
Вимірювання висоти стояння дна матки та обводу живота вагітної.
Вимірювання розмірів таза.

СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ ПЛОДА

Неінвазивні методи

Ультразвукове дослідження (УЗД). Вважається, що ультразвукове дослідження під час вагітності не має негативного впливу на плід. При неускладненому перебігу вагітності УЗД проводиться двічі: на 11-13 тижні+6 днів і 18-21 тижні.

Ультразвукове обстеження дає можливість діагностувати:

вади розвитку плода,
патологію з боку центральної нервової системи (гідроцефалія, мікроцефалія, аненцефалія),
серцево-легеневої системи (вроджені вади серця),
шлунково-кишкового тракту, нирок,
вимірюють біпарієтальний розмір голівки, довжину стегна, окружність живота, грудної клітки, частоту серцевих скорочень та дихальних рухів,
багатопліддя,
товщину, локалізацію, ступінь зрілості плаценти, встановити її передлежання або відшарування;
кількість навколоплодових вод;

Під контролем ультразвуку проводяться маніпуляції:

амніоцентез,
біопсія ворсин хоріона,
кордоцентез,
внутрішньоутробна трансфузія,
дренування кістозних утворів.

Функції медичної сестри:
1. Якщо дослідження проводять при наповненому сечовому міхурі (в ранніх термінах вагітності), слід про це проінформувати жінку заздалегідь. В ургентних випадках сечовий міхур наповнюють через катетер розчином фурациліну.

2. Під час проведення дослідження медсестра фіксує в журналі дані, продиктовані лікарем, заповнює бланк з результатами дослідження і підклеює його в історію хвороби стаціонарної хворої або видає на руки амбулаторно направленій пацієнтці.
3. Після дослідження медсестра готує паперову серветку або рушник, щоб хвора могла витерти зі шкіри живота залишки гелю, що використовувався.
Медсестра повинна пам'ятати, що у вагітних в пізніх термінах під час тривалого перебування в горизонтальному положенні можуть з'явитися ознаки «синдрому стиснення нижньої порожнистої вени». У випадку їх появи слід запропонувати жінці повернутися на бік і продовжувати дослідження в такому положенні хворої.

Мал. Механізм виникнення "синдрому стиснення нижньої порожнистої вени".

Біофізичний профіль плода — це комплексна оцінка стану плода за п'ятьма перемінними величинами:
- кількістю навколоплодових вод,
- руховою активністю плода,
- дихальними рухами,
- м'язовим тонусом, що визначається УЗД та
- нестресовим тестом.

 
Фото. УЗД плода у терміні вагітності 22 тижні.

Кардіотокографія — це синхронний запис серцебиття плода і скорочень матки.
Проводять за допомогою приладу кардіотокографа. Цей метод дає можливість оцінити характер серцевої діяльності плода, його рухову активність та скоротливу здатність матки. Запис КТГ проводять 40-60 хв, що дає можливість уникнути помилок під час аналізу кардіотокограми.

Фото. Кардіотокографія.

Інвазивні методи

Кордоцентез — це пункція судин пуповини плода. Аналіз крові, отриманої у такий спосіб, дає можливість виявити спадкову патологію, обмінні порушення, хвороби крові, інфікування, гіпоксію, гемолітичну хворобу плода.

Мал. Кордоцентез

Фетоскопія — це метод прямої візуалізації плода і внутрішньоматкового середовища. Проводять під контролем УЗД. Ендоскоп, введений в амніотичну порожнину (через передню черевну стінку або заднє склепіння), дає можливість оглянути частини плода, провести забір крові, біопсію шкіри для аналізу.

Мал. Фетоскопія

Амніоскопія — інструментальний метод дослідження нижнього полюса плодового яйця за допомогою амніоскопа.

Мал. Амніоскопія.

Амніоцентез — це аспірація навколоплодових вод за допомогою тонкої голки. Завдяки цитологічному, біохімічному, ендокринологічному, генетичному та імунологічному дослідженням амніотичної рідини можна виявити хромосомні аномалії і вади розвитку, порушення метаболізму — обміну амінокислот, ліпідів, вуглеводів і мукополісахаридів; резус-ізоімунізацію, визначити ступінь зрілості легень плода.

Мал. Амніоцентез

Фото. Амніоцентез

Трансцервікальна біопсія ворсин хоріона — проводять для діагностики генетичної патології в І триместрі вагітності під контролем УЗД. Завдяки методу можна вивчити гемоглобінопатії, при діагностиці порушень обміну — провести біохімічне дослідження.

Мал. Трансцервікальна біопсія ворсин хоріона




Ведення вагітних в жіночій консультації

Метою диспансерного нагляду за вагітними є збереження здоров’я жінки та народження здорової дитини. Дивись наказ МОЗ України № 417 від 15.07.2011 "Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні".

Перший візит вагітної (бажано до 12 тижнів) є найбільш  тривалим за часом  і передбачає: збір анамнезу,  загальне та акушерське обстеження, заповнення медичної документації (Індивідуальна карта вагітної і породіллі - форма №111/о та Обмінна карта - форма № 113/о), визначення обсягу і термінів лабораторного обстеження, заповнення  вагітною  анкети за згодою, інформаційної згоди.

Обмінна карта видається вагітній з моменту встановлення на облік.

Після першого візиту фахівець, який спостерігає  вагітну, обов’язково отримує інформацію від лікаря загальної практики – сімейної медицини /дільничного терапевта  про стан здоров’я вагітної. У разі спостереження вагітної у лікаря загальної практики – сімейної медицини він заповнює цей додаток сам.  

Вагітні з екстрагенітальними захворюваннями підлягають динамічному спостереженню профільного спеціаліста. Після отримання висновку профільних спеціалістів комісійно  вирішується питання про можливість виношування вагітності  та визначається план її ведення.
Жінки групи високого ризику виникнення  у плода вродженої/спадкової патології підлягають направленню на  медико-генетичне консультування.

Вагітні, які не входять до групи високого ризику можуть спостерігатись:
  лікарем загальної  практики-сімейної медицини,
  лікарем-акушером-гінекологом,
  фельдшером,
  акушеркою.

Вагітні, які не входять до групи високого ризику виникнення  у плода вродженої/спадкової патології повинні бути проінформовані лікарем загальної  практики-сімейної медицини лікарем/ лікарем-акушером-гінекологом / фельдшером / акушеркою, які спостерігають за вагітною, про доцільність одночасного проведення ультразвукової діагностики (11-13 тиж., 18-21 тиж. вагітності), біохімічного скринінгу вагітних (хоріонічного гонадотропіну, плацентарного білка РАРР та розрахунку ризику наявності у плода хромосомної та деякої вродженої патології.

Під час кожного візиту всі дані фізикального, лабораторного та інструментального обстеження, заносять в «Індивідуальну карту вагітної і породіллі» та «Обмінну карту» із зазначенням відповідних призначень, дати наступного відвідування і засвідчуються підписом лікаря та інформованою  згодою вагітної за формою («Інформована - згодна/незгодна»).
У разі неускладненої вагітності оптимальна кількість візитів до фахівця за період спостереження становить в середньому сім – дев’ять разів (бажано  разом з близькою людиною).

При виникненні ускладнень перебігу вагітності, якщо вагітна спостерігається лікарем загальної практики-сімейної медицини / фельдшером / акушеркою, вона негайно передається під нагляд лікаря-акушера-гінеколога.
Частота відвідувань визначається лікарем за показаннями.
Показання до додаткового візиту повинні бути обґрунтовані в медичній документації.
У разі виникнення ускладнень вагітності, які потребують стаціонарного лікування (чи лікування у денному стаціонарі) вагітна госпіталізується для обстеження і лікування у відділення (палату) патології вагітних пологового будинку (відділення) або спеціалізованого акушерського стаціонару або у гінекологічне відділення  (у терміні до 22 тиж.), або у денний стаціонар.  

За необхідністю лікування екстрагенітальної патології  вагітна  госпіталізується до 22 тижнів вагітності у терапевтичне відділення або у відділення  за профілем захворювання або у відділення екстрагенітальної патології вагітних.

В амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини/жіночих консультаціях   вагітну та членів ії родини готують до майбутнього батьківства в «Школі відповідального батьківства». Робота проводиться з використанням демонстраційних матеріалів, технічних засобів і предметів догляду за дитиною.

При неявці вагітної на запланований огляд, причина з’ясовується за вказаним контактним   телефоном. У разі неявки на 2 і більше обов’якових візитів та/або систематичного невиконання рекомендацій і призначень, лікар/фельдшер/акушерка, які спостерігають за вагітною, повинні інформувати завідуючого жіночою консультацією та керівника, якому підпорядкований ЛПЗ з відміткою в медичній документації. У разі виявлення асоціальної поведінки вагітної  лікар має письмово інформувати   працівників соціальної служби.

При фізіологічному перебігу вагітності якщо вагітна  спостерігається лікарем загальної практики-сімейної медицини або фельдшером/акушеркою її необхідно скерувати на консультацію до лікаря акушера-гінеколога  у  терміні 19-21 і 30 тижнів вагітності.
При нагляді за вагітною в амбулаторних умовах лікарю загальної практики-сімейної медицини/лікарю акушеру-гінекологу або фельдшеру / акушерці фельдшерсько - акушерського пункту необхідно дотримуватись  плану ведення вагітних (графіку візитів згідно наказу №417.).

СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ЖІНОК ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

1. Збір анамнезу (загального, включаючи психічні захворювання, акушерського, гінекологічного; стан здоров’я батька дитини).

2. Загальний огляд; пальпація щитоподібної залози;  аускультація серця і легенів; огляд і пальпація молочних залоз; пальпація лімфатичних вузлів, вимірювання зросту, маси тіла і розрахунок ІМТ (при постановці на облік).

3. Огляд та пальпація молочних залоз; вимірювання висоти стояння дна матки із  занесенням даних до гравідограми; вимірювання АТ, пульсу (частота, ритмічність), температури тіла; вимірювання маси тіла (всім вагітним  при кожному візиті); огляд нижніх кінцівок на наявність  варикознорозширених вен; аускультація ЧСС плода (всім вагітним з 25-26 тижня вагітності).

4. Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження) (при постановці на облік).

5. Мазок на цитологічне дослідження (при постановці на облік).

6. Мазок на флору (при постановці на облік за показаннями: при наявності скарг та клінічних проявів).

7. Лабораторні обстеження:
- загальний аналіз сечі, включаючи тест на наявність білку ( при постановці на облік і при кожному відвідуванні);
- посів сечі для виявлення безсимптомної бактеріурії (при постановці на облік);
- визначення групи крові та резус-належності (при постановці на облік);
- аналіз крові на наявність антитіл при Rh негативній належності крові (при постановці на облік та  у 28 тижнів).
- загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів і гематокриту (при постановці на облік, у 29 тижнів вагітності, за показаннями);
- серологічне обстеження на сифіліс  (перше при постановці на облік, друге - у 29 тижнів вагітності);
- тест на наявність HbsAg (при постановці на облік);
- двогодинний тест толерантності до глюкози (всім вагітним у 25-26 тижнів).  

8.  Тест на ВІЛ-інфекцію (перший при постановці на облік, другий  в 22-23 тижні вагітності). Якщо результат тесту позитивний – повторне обстеження не призначається. У разі першого звернення вагітної у терміні пізніше 23 тижнів – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться не пізніше 32 тижнів вагітності. У разі першого звернення вагітної пізніше 30 тижнів вагітності – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться експрес-методом в пологах

9. УЗ-обстеження:
Перше - в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності;  
Друге - в терміні вагітності 18-21 тиждень. Проведення третього планового УЗД визначається індівідуально (висока група ризику вродженої вади серця або ін.).

10. Біохімічний скринінг І триместру в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності (PAPP-A, вільний β-ХГ); ІІ триместру у терміні 16-20 тижнів (АФП + вільний β-ХГ (double-test), або (АФП + вільний β-ХГ + вільний естріол (triple-test) з розрахунком індивідуального ризику наявності хромосомної та деякої вродженої патології плода (при інформованій згоді – всім або за показаннями). Вагітним жінкам, які пройшли біохімічний скринінг у І триместрі вагітності і не були включені до групи високого ризику, рекомендується у ІІ триместрі визначати лише рівень АФП.

Рис. Гравідограма.
Використовується для визначення відповідності висоти стояння дна матки терміну вагіності.
Наприклад, при багатоплідді, багатоводді, крупному плоді, - висота стояння дна матки вище, ніж в нормі.



Фото. Забір крові з ліктьової вени.
Наприклад, тест на ВІЛ-інфекцію вперше проводять при взятті на облік, вдруге в 22-23 тижні вагітності.


РЕКОМЕНДАЦІЇ

При виявленні у вагітних наступних патологічних станів вони підлягають консультації акушера-гінеколога:
  анемія вагітних середнього та тяжкого ступеня (гемоглобін менше  90 г/л);
  загроза переривання вагітності без кров’янистих виділень із статевих шляхів;
  загроза переривання вагітності після стаціонарного лікування;
  затримка росту плода (без порушення функціонального стану плода);
  набряки вагітних без наявності гемодинамічних порушень;

Стани,  які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у І триместрі вагітності
  Затримка менструації при позитивному тесті на вагітність і відсутності візуалізації плідного яйця на УЗД
  Виявлення при УЗД ділянок відшарування хоріону, нечітка візуалізація ембріону
  Блювання вагітних середнього та важкого ступеня з кетонурією
  Періодичні тягнучі болі у нижній ділянці живота
  Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота
  Кров’янисті виділення із піхви

Стани,  які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у ІІ триместрі вагітності
  Періодичні тягнучі болі унизу живота.
  Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота
  Зміна характеру виділень  (надмірні водянисті) або кров’янисті виділення із піхви
  Зміна характеру рухів плода за суб’єктивними відчуттями вагітної (хаотичні рухи, що тривають більше 30 секунд і виникають частіше 4 раз протягом 1 години; менше ніж 10 рухів за 10 годин)
  Зміна частоти серцевих скорочень плода при аускультації – більше 170 уд/хв або 110 і менше уд/хв
  Невідповідність розмірів матки (переважання або відставання) гестаційному терміну
  Виявлення Rh-антитіл у крові або УЗ-ознак гемолітичної хвороби плода (багатоводдя, подвійний контур голівки, набряк підшкірної клітковини, гепатоспленомегалія)

Стани,  які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у  ІІІ триместрі вагітності
  Періодичні тягнучі болі унизу живота
  Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота
  Зміна характеру виділень  (надмірні водянисті) або кров’янисті виділення із піхви
  Зміна характеру рухів плода за суб’єктивними відчуттями вагітної (хаотичні рухи, що тривають більше 30 секунд і виникають частіше 4 раз протягом 1 години; менше ніж 10 рухів за 10 годин)
  Зміна частоти серцевих скорочень плода при аускультації – більше 170 уд/хв або 110 і менше уд/хв.
  Невідповідність розмірів матки (переважання або відставання) гестаційному терміну
  Виявлення Rh-антитіл у крові або УЗ-ознак гемолітичної хвороби плода (багатоводдя, подвійний контур голівки, набряк підшкірної клітковини, гепатоспленомегалія)
  Головний біль при поєднанні з підвищенням АТ
  Неконтрольована тяжка гіпертензія, гіпертензивний криз;
  Поява або прогресування змін на очному дні;


ПОКАЗАННЯ ДО НЕГАЙНОЇ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ

– кров’яністі виділення зі статевих шляхів;
– відходження навколоплодових вод;
– підвищення температури тіла вище 38;
– діастолічний АТ >110 мм рт.ст.;
–  головний біль;
– порушення зору;
– біль у епігастральній ділянці або правому підребер’ї;
– ознаки печінкової недостатності;
– олігурія (< 25 мл/год);
– тромбоцитопенія (< 100·10/л);
– будь-які стани що супроводжуваються порушенням життєво важливих функцій.

Можливі загрози під час вагітноcті, при яких вагітна жінка має негайно звернутися за допомогою (надаються кожній вагітній)
  Кровотеча з піхви
  Зміна характеру рухів плода
  Сильний головний біль
  Затьмарений зір
  Лихоманка та озноб
  Біль при сечовиділенні
  Постійні скорочення матки
  Раптові набряки, особливо обличчя та рук
  Нудота, блювання, пронос  
  Підтікання або відходження навколоплідних вод

Щоденник самопочуття вагітної

Домашні записи вагітної
Домашні записи вагітної – це прості та ефективні засоби зниження материнської, перинатальної та неонатальної захворюваності та смертності, які широко та успішно використовуються у багатьох країнах світу понад 30 років.  
Домашні записи допомагають вагітним жінкам самостійно реєструвати свій стан, якомога раніше визначати свої проблеми та вчасно звернутися за допомогою, одночасно з цим підвищується і ефективність використання закладів антенатального догляду.

Мета ведення щоденника
  Раннє виявлення проблем
  Заохочення своєчасного звернення у медичні заклади у випадку виникнення ускладнень.  
  Покращити спостереження за жінками під час вагітності.
  Підвищити участь жінки, її сім’ї та спільноти у догляді за своїм здоров’ям.

Яку інформацію містить?
  ПІП, адреса, сімейний стан, найближчі родичі, місце роботи або навчання  
  Стан здоров’я у теперішній час
  Відомості про дану вагітність (дата останнього менструального циклу, обстеження
  Місце для запису самою жінкою про перебіг вагітності
  Тривожні ознаки
  Загальні замітки та інші записи.