Акушерство для студентів І та ІІ рівнів акредитації

Перейти до змісту

Головне меню

Кровопостачання та лімфопостачання внутрішніх статевих органів. Іннервація статевих органів

Самостійна робота 1 курс

Знати:
- особливості кровопостачання та лімфопостачання внутрішніх статевих органів,
- іннервацію статевих органів.

Вміти:
- демонструвати на муляжах, таблицях та фантомі кровопостачання та лімфопостачання внутрішніх статевих органів, іннервацію статевих органів.

Література:
Назарова, І.Б. Фізіологічне акушерство: підручник / І.Б. Назарова, В.Б. Самойленко.— К.: Медицина, 2009. — С. 67-69.
Хміль С. В., Романчук Л. І., Кучма З. М. Акушерство: Підручник. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. — С. 73-75.


Опрацюйте теоретичний матеріал

Кровопостачання статевих органів

Кровопостачання зовнішніх статевих органів загалом здійснюється соромітною артерією і тільки частково — гілками стегнової.
Внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna) — парна судина, що бере початок від підчеревної артерії. Вона йде вниз, виходить із порожнини таза, віддає гілки, що йдуть до зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, прямої кишки.
Гілка надчеревної артерії — артерія круглої зв'язки — у товщі круглої зв'язки виходить із пахвинного каналу, бере участь у кровопостачанні круглих маткових зв'язок і великих соромітних губ.


Головними джерелами кровопостачання внутрішніх статевих органів є маткові та яєчникові артерії.
Маткова артерія (a. uterina) — парна судина. Відходить вона від підчеревної артерії, йде до матки по навколоматковій клітковині, що міститься в основі широких зв'язок. На своєму шляху перехрещується із сечоводом (розташована перед сечоводом), підходить до бічної поверхні матки на рівні внутрішнього вічка. У цьому місці від маткової артерії відходить досить велика гілка, яка живить шийку матки і верхній відділ піхви, — шийково-піхвова гілка.

Основний стовбур маткової артерії (ramus ascendens a. uterinae) піднімається, звиваючись по ребру матки, вгору, віддає на своєму шляху численні гілки, що живлять стінки матки, і доходить до дна матки, де віддає гілку, яка йде до маткової труби. Після цього кінцеві гілки маткової артерії з'єднуються з гілками яєчникової артерії, що пролягають у верхньому відділі широкої зв'язки.

Артеріальні гілки, що відходять від основного, висхідного стовбура маткової артерії, утворюють густу сітку тонких кровоносних судин, які постачають велику кількість крові м'язовій і слизовій оболонкам та очеревинному покриву матки. Гілки правої і лівої маткових артерій анастомозують по середній лінії матки.

Яєчникова артерія (a. ovarica) — парна судина, що відходить від черевної аорти, трохи нижче від ниркової (праворуч вона часто відходить від ниркової артерії), спускається разом із сечоводом униз, проходить по підвішувальній зв'язці до верхнього відділу широкої зв'язки, віддає гілку для яєчника і маткової труби. Кінцевий стовбур яєчникової артерії анастомозує з кінцевим відділом маткової артерії.

У кровопостачанні піхви крім маткової і соромітної артерій також беруть участь гілки нижньої міхурової артерії і середньої артерії прямої кишки.

Венозна система статевих органів

Артерії статевих органів супроводжуються відповідними венами. Венозна система статевих органів розвинена дуже добре. Загальна довжина венозних судин значно перевищує довжину артеріальних через велику кількість венозних сплетень, які анастомозують між собою. Венозні сплетення містяться в ділянці клітора, біля країв цибулини присінка, навколо сечового міхура, між маткою і яєчником.

Через таку будову венозної системи при ушкодженні (навіть незначному) органів малого таза виникають значні кровотечі. Особливо сильними бувають кровотечі при травмах під час вагітності й пологів.



Мал. Кровопостачання жіночих статевих органів.
Джерело:
www.uzmed.info







Лімфатична система статевих органів

Лімфатичні судини, які відводять лімфу від зовнішніх статевих органів і нижньої третини піхви, ідуть до пахвинних лімфатичних вузлів.

Лімфатичні шляхи, що відходять від середньої і верхньої третин піхви і шийки матки, пролягають до лімфатичних вузлів, розміщених по ходу підчеревних і клубових кровоносних судин.

Із тіла матки, маткових труб і яєчників лімфа відводиться судинами, розташованими вздовж яєчникової артерії, і йде до лімфатичних вузлів, які лежать на аорті і нижній порожнистій вені.









Іннервація статевих органів жінки

В іннервації статевих органів жінки беруть участь симпатична і парасимпатична нервова система, а також спинномозкові нерви.

Волокна симпатичної нервової системи, які іннервують статеві органи, беруть початок від аортального і черевного сплетень, ідуть униз, на рівні поперекового хребця утворюють верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior). Від цього сплетення відходять волокна, які йдуть униз і в боки й утворюють праве та ліве нижні підчеревні сплетення (plexus hypogastricus). Нервові волокна від цих сплетень ідуть до розвиненого матково-піхвового або тазового сплетення (plexus uterovaginalis s. pelvicus).

Матково-піхвове сплетення розташовується в навколоматковій клітковині, збоку і ззаду від матки, на рівні внутрішнього вічка і каналу шийки матки. До нього підходять гілки тазового нерва (n. pelvici), що належать до парасимпатичної нервової системи.

Симпатичні та парасимпатичні волокна, що відходять від матково-піхвового сплетення, іннервують піхву, матку, внутрішні відділи маткових труб, сечовий міхур.

Тіло матки іннервується головним чином симпатичними волокнами, а шийка матки і піхва — переважно парасимпатичними.

Яєчники іннервуються симпатичними і парасимпатичними нервами з яєчникового сплетення (plexus ovaricus). До яєчникового сплетення підходять нервові волокна з аортального і ниркового сплетень. Від яєчникового сплетення відходять гілки до зовнішніх відділів маткових труб і матково-піхвового сплетення.

Зовнішні статеві органи і тазове дно загалом іннервуються соромітним нервом (n. pudendus).

У стінках матки, маткових труб і в мозковому шарі яєчника утворюються густі нервові сплетення. Дуже тоненькі нервові гілочки, що відходять від цих сплетень, ідуть до м'язових волокон, покривного епітелію та інших клітинних елементів. У слизовій оболонці матки кінцеві нервові гілочки йдуть також до залоз, у яєчнику — до фолікулів і жовтих тіл. Найтонші кінцеві нервові волокна закінчуються у вигляді ґудзиків, колбочок та ін. Ці нервові закінчення сприймають хімічні, механічні, термічні та інші подразнення. Подразнення, що сприймаються чутливими нервовими закінченнями, передаються нервовими волокнами у розташовані вище відділи нервової системи (гіпоталамус), де містяться центри, які регулюють діяльність внутрішніх статевих органів. Нервова регуляція функцій статевої системи тісно пов'язана з діяльністю гіпофіза та інших залоз внутрішньої секреції.

Імпульси від нервових центрів передаються нервовими волокнами у статеві органи, збуджуючи їхню діяльність: скорочення м'язів, секрецію залоз, продукцію гормонів та ін. У діяльності статевих органів велику роль відіграють вегетативні сплетення і вузли, розташовані в малому тазі і зв'язані з аортальним, черевним та іншими сплетеннями.

Нервові центри, які регулюють діяльність статевих органів, розташовуються на різних рівнях центральної нервової системи: у спинному мозку, у ділянці гіпоталамуса, а також у корі великого мозку.



Запитання для самоконтролю:

Яка особливість розташування основного стовбура маткової артерії?
З якою артерією утворює анастомоз яєчникова артерія?
Яке клінічне значення мають розвинені венозні сплетення в ділянці клітора, біля навколо сечового міхура, між маткою і яєчником?
У які лімфатичні вузли відводять лімфу судини від зовнішніх статевих органів і нижньої третини піхви?
Якими волокнами головним чином інервується тіло матки, а якими - шийка матки?
Який нерв інервує зовнішні статеві органи і тазове дно?



Завдання для самостійної наукової та творчої роботи

1. Підготуйте презентацію або доповідь на тему «Провідникові та місцеві методи знеболення пологів: нерви, ділянки знеболення, показання».
2. Підготуйте презентацію або доповідь на тему «Лімфатичний шлях метастазування злоякісних новоутворень статевих органів».
3. Складіть кросворд «Кровопостачання, лімфовідтік та іннервація внутрішніх статевих органів».

 
Назад до змісту | Назад до головного меню