Акушерство для студентів І та ІІ рівнів акредитації

Актуальність теми.
Аномалії пологової діяльності - одна з актуальних проблем в акушерстві, тому що вона належить до найпоширеніших патологій (15-20%) і є основною причиною материнської та перинатальної захворюваності і смертності, а також призводить до збільшення кількості операцій КР.

Знати:
- фізіологія і патологія пологової діяльності, методи визначення ефективності скоротливої діяльності матки,
-  аномалії пологової діяльності: класифікація, причини, діагностика, лікування,
-  групи підвищеного ризику серед вагітних,
-  акушерська тактика при аномаліях пологовій діяльності,
-  методика введення окситоцину і простагландинів при слабкості пологової діяльності.

Вміти:
- виявляти групи підвищеного ризику серед вагітних щодо розвитку аномалій пологової діяльності,
-  діагностувати слабкість пологової діяльності, надмірно сильну пологову діяльність,
-  проводити спостереження та догляд за роділлями із аномаліями пологової діяльності,
-  проводити профілактику аномалій пологової діяльності та їх ускладнення.

Виконувати навички:
- визначення тривалості перейм та пауз між ними;
-  внутрішньовенне краплинне введення окситоцину і простагландинів при слабкості пологової діяльності на муляжі,
- заповнення партограми.

Література:
Акушерство та гінекологія: У 4 т.: національний підручник / за ред. акад. НАМН України, проф. В.М. Запорожана. — К.: ВСВ “Медицина”, 2013. — С. 503-510.
Патологічне і оперативне акушерство: підручник / І.Б. Назарова, В.Б. Самойленко, Н.П. Муштенко, І.Г. Шембєлєв, за ред. П.М. Баскакова. — К.: ВСВ «Медицина», 2012.  – С. 187-192.
Наказ МОЗ України від 31.12.2004 №676 «Про затвердження протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».

Запитання для самоконтролю до теми «Слабкість пологової діяльності»
1. Назвіть та опишіть пологові сили.
2. Назвіть методи визначення скоротливої діяльності матки.
3. Опишіть характер пологової діяльності в нормі.
4. Назвіть класифікацію аномалій пологової діяльності.
5. Назвіть причини  слабкості пологової діяльності.
6. Назвіть принципи діагностики слабкості пологової діяльності.
7. Опишіть принципи лікування та акушерську тактику при слабкості пологової діяльності.
8. Опишіть методику введення окситоцину і простагландинів при слабкості пологової діяльності.

9. Роль акушерки у спостереженні та лікуванні слабкості пологової діяльності.

Запитання для самоконтролю до теми «Надмірно сильна пологова діяльність»

1. Назвіть причини розвитку надмірно сильної пологової діяльності.
2. Назвіть жінок групи ризику по розвитку надмірно сильній пологовій діяльності.
3. Назвіть діагностичні ознаки надмірно сильної пологової діяльності.
4. Опишіть клініку надмірно сильної пологової діяльності.
5. Назвіть ускладнення надмірно сильної пологової діяльності.
6. Опишіть акушерську тактику при надмірно сильній пологовій діяльності.
7. Роль акушерки при надмірно сильній пологовій діяльності в І та ІІ періодах пологів.
8. Назвіть профілактичні заходи щодо розвитку надмірно сильної пологової діяльності.

Нормальна скоротлива діяльність матки

Тривалість перейми – 60-80 сек. (не менше 40 сек в активну фазу І періоду пологів);
Частота перейм - кількість перейм за 10 хв. – 3-5 за 10 хв.;
Ритмічність перейм – перейми виникають через одинакові проміжки часу;
Тонус матки – тиск у порожнині матки поза переймами – 10 мм рт ст.;
Інтенсивність перейм – різниця тиску у порожнині матки під час перейми та поза  переймою – 30-50 мм рт ст.

Визначення

Аномалії пологової діяльності - стан, коли частота, тривалість, ритм і сила переймів та потуг не забезпечують динамічного просування плода та вигнання його без порушення біомеханізму пологів.         

До аномалій пологової діяльності відносять такі варіанти скоротливої діяльності матки, при яких порушений хоча б один із її показників (тонус, інтенсивність, тривалість, ритмічність, частота та координованість скорочень).

Класифікація

Класифікація аномалій пологової діяльності за МКХ-10

Удавані перейми
Первинна слабкість пологової діяльності
Вторинна слабкість пологової діяльності
Інші види слабкості пологової діяльності
Стрімкі пологи
Гіпертонічні, некоординовані та затяжні скорочення матки
Інші види порушення пологової діяльності
Порушення сили пологової діяльності, неуточнене
Затяжні пологи
Затяжний перший період пологів
Затяжний другий період пологів
Затримка народження другого плода із двійні, трійні і т.д.
Затяжні пологи, неуточнені

Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (ВООЗ, 1995)

Первинна слабкість пологової діяльності:

- відсутність прогресуючого розкриття шийки матки;
- первинна гіпотонічна дисфункція матки.

Вторинна слабкість пологової діяльності:

- припинення переймів у активній фазі пологів;
- вторинна гіпотонічна дисфункція матки.

Стрімкі пологи.
Гіпертонічні, некоординовані і затяжні скорочення матки:

- дистоція шийки матки;
- дискоординована пологова діяльність;
- гіпертонічна дисфункція матки;
- тетанічні скорочення.

Інші види аномалій пологової діяльності:

- атонія матки;
- хаотичні перейми;
- слабкі перейми.

Методи реєстрації скорочень матки:

• пальпаторний;
• зовнішня гістерографія (токографія, кардіотокографія);
• внутрішня гістерографія: трансцервікальна, трансабдомінальна;
• телерадіометрія.

Фото. Кардіотографія - синхронний запис серцебиття плода та скорочень матки




Мал. Кардіотокограма (результат спостереження може виводитись на екран або фіксуватись на паперовій стрічці)

Сприяючі фактори аномалій пологової діяльності:

1. Акушерські:

передчасне відходження навколоплідних вод
невідповідність розмірів плоду розмірам тазу
ригідність шийки матки
перерозтягнення матки в зв’язку із багатоводдям
баготопліддям
аномалії розміщення плаценти
тазові передлежання
пізній гестоз.

2. Фактори, які пов’язані із патологією репродуктивної системи:

інфантилізм
аномалії розвитку статевих органів
вік жінки старше 30 років та молодше 18 років
порушення ОМЦ
нейроендокринні порушення
штучні аборти
операції на матці
міома
запальні захворювання внутрішніх статевих органів.

3. Загальносоматичні захворювання та ін.:

інфекції
інтоксикації
органічні захворювання ЦНС
ожиріння
анемія.

4. Патологічні стани плода:

гіпотрофія
внутрішньоутробні інфекції
аненцефалія
вади розвитку
переношена вагітність
ізосенсибілізація
ФПН

5. Ятрогенні фактори:

необґрунтоване застосування пологостимулюючих засобів
несвоєчасне застосування пологостимулюючих засобів та методів
невміле знеболення
невчасна амніотомія
грубі маніпуляції.

Патологічний прелімінарний період (удавані перейми)

У нормі після передвісників пологів настає фізіологічний прелімінарний період тривалістю до 6-8 год.
Фізіологічний прелімінарний період характеризується нерегулярними слабкими переймоподібними болями унизу живота та у попереку, які виникають при зрілій шийці матки на тлі нормального її тонусу.
Прелімінарний фізіологічний період поступово переходить у регулярні пологові перейми і не призводить до втоми та виснаження роділлі.

Визначення

Патологічний прелімінарний період - це пеірод, який передує регулярній пологовій діяльності, триває довше 6 год, призводить до виснаження та втоми роділлі, й не переходить в регулярну пологову діяльність.

Жінки групи ризику
Патологічний прелімінарний період частіше виникає у жінок з:
• функціональними змінами регуляції центральної нервової системи (страх перед пологами, невроз),

• нейроциркуляторною дистонією,
• порушеннями функції ендокринної системи,
• вегетативними розладами,
• може відзначатися при гестозах,
• при супутній патології,
• у жінок старшого віку, що народжують уперше.

Патологічний прелімінарний період може безпосередньо переходити в слабкість пологової діяльності.

Характеристики патологічного прелімінарного періоду:

• біль унизу живота, в ділянці попереку і крижів; нерегулярний, різної тривалості та інтенсивності;
• триває довше 6-8 год, можливо до 24-48 год;
• жінка тривалий час не спить, виснажується;
• тонус матки підвищений,
• перейми непродуктивні, оскільки відсутня динаміка у розкритті шийки матки.
• шийка матки залишається «незрілою»,
• передлегла частина плода розташована високо над входом у малий таз.

Діагноз аномалій пологової діяльності встановлюється після  спостереження, визначення графіка розкриття шийки матки і опускання передлеглої частини згідно партограми:

- динамічне спостереження  8 годин у латентній фазі
та
- динамічне спостереження 4 години у активній фазі.

Лікування патологічного прелімінарного періоду

усунення патологічних скорочень матки, відпочинок пацієнтки
- седативні,   заспокійливі   засоби   (діазепам   до   30 мг   на   добу   при внутрішньовенному введенні; 1 мл 2% розчину промедолу);

при неефективності

- однократне застосування токолітичної терапії β2-адреноміметиками (гексопреналін син.: гініпрал 25 мкг (5 мл) на 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводиться внутрішньовенно крапельно повільно — 10—15 крапель на хвилину) з урахуванням протипоказань.

подальша тактика

- при «зрілій» шийці → стимуляція пологової діяльності: амніотомія, особливо при мало- чи багатоводді.
або
- при «незрілій» шийці матки → простагландини (Е2 в заднє склепіння піхви, препідил-гель).

Не   використовувати  естрогени   та   простагландин   F2α з  метою підготовки до розродження.

За наявності показань з боку матері та плода і відсутності ефекту лікування виконують операцію кесаревого розтину.

Протипоказання до застосування  β2 - адреноміметиків (гініпрал):

- гіперчутливість;
- передчасне відшарування плаценти;
- маткова кровотеча;
- ендометрит;
- серцево-судинні   захворювання,   які   супроводжуються   тахікардією   або порушеннями серцевого ритму;
- міокардит;
- вади мітрального клапану;
- стеноз аорти;
- тяжкі ураження печінки та нирок;
- гіпертиреоз;
- глаукома.

Побічна дія β2 - адреноміметиків:

- головний біль;
- запаморочення;
- тремор;
- тахікардія;
- шлуночкова екстрасистолія;
- болі у серці, зниження AT;
- гіпокаліемія,
- зниження діурезу;
- набряки,
- у новонародженого можливі гіпокаліємія та ацидоз.

Зауваження при застосуванні β2 - адреноміметиків

У разі виникнення тахікардії у роділлі (> 100 уд/хв) показано введення верапамілу та препаратів калію.
Обсяг інфузійної терапії не має перевищувати 1,5 л/добу.
Введення глюкортикоїдів на фоні інфузії гексопреналіну може спричинити набряк легень у роділлі.

Протипоказання до застосування простагландинів:

- органічні захворювання серця;
- захворювання органів дихання (бронхіальна астма, емфізема, туберкульоз);
- виразкова хвороба шлунка, виразковий коліт;
- тяжкі порушення функції нирок та печінки;
- глаукома; - епілепсія; - тиреотоксикоз;
- захворювання крові (серповидноцелюлярна анемія, коагулопатія);
- системні захворювання сполучної тканини;
- інфекції нижніх відділів статевих шляхів;
- алергія на простагландин Е2;
- оперована матка (кесарів розтин, консервативна міомектомія), міома, аномалії розвитку матки.

Діазепам - фармакотерапевтична група:  транквілізатори.
Показання: при лікуванні симптомів підвищеної психічної напруги, занепокоєння, страху і вираженої тривоги при невротичних станах і гострих невротичних реакціях та ін.

ГІНІПРАЛ. Розчин для в/в введення, 10 мкг/2 мл по 2 мл в ампулах № 5
Міжнародна та хімічна назва: гексопреналін, hexoprenaline
Фармакотерапевтична група:  бета-адреноміметики.

Показання до застосування гініпралу:
- гострий токоліз: гальмування переймів під час пологів при гострій внутрішньочеревній асфікції;
- масивний токоліз: гальмування передчасних переймів;
- тривалий токоліз: профілактика передчасних переймів при посилених або прискорених переймах.

СЛАБКІСТЬ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Визначення

Слабкість пологової діяльності - характер пологової діяльності, при якому перейми мають недостатню силу і тривалість, проміжок часу між ними збільшується, при цьому сповільнюються згладжування і розкриття шийки матки та просування голівки плода по пологових шляхах у першому або другому періоді пологів.

Первинна слабкість пологової діяльності виникає у першому періоді пологів і може тривати весь їх час.

Вторинна слабкість з'являється вже після нормальної пологової діяльності, частіше після того, як відбулось розкриття шийки матки на 5-6 см.

Жінки групи ризику по розвитку слабкості пологової діяльності:

• з екстрагенітальними захворюваннями,
• жінки, які вперше народжують у віці до 18 та поза 30 років,
• з генітальним інфантилізмом,
• з пізнім менархе,
• з безплідністю та абортами в анамнезі,
• з аномаліями розвитку статевих органів,
• з обтяженим акушерським анамнезом,
• із акушерською патологією:

гестозами,
багатоводдям,
багатоплідною вагітністю,
великим плодом,
розміщенням плаценти у дні матки,
переношуванням.

Первинна слабкість пологової діяльності

Клінічна картина слабкості пологової діяльності різноманітна: перейми можуть бути задовільної сили, але рідкими, чи частими, але короткими й слабкими. При цьому дуже повільно відбувається розкриття шийки матки, що можна відмітити на партограмі. Більш сприятливим для пологів є варіант, коли перейми задовільної сили, але з тривалими паузами, позаяк під час паузи нормалізуються метаболічні процеси в м'язі матки.

Ускладнення

• внутрішньочерепна травма плода,
• дистрес плода,
• хоріоамніоніт,
• порушення відшарування плаценти,
• затримка частин посліду в матці,
• гіпотонічна кровотеча,
• сечостатеві нориці.

Діагностика  
Діагностувати слабкість пологової діяльності необхідно якомога раніше, оскільки вона сприяє виникненню ускладнень.

Діагноз встановлюють на основі

- клінічного спостереження за характером пологової діяльності
- оцінки партограми
- просування голівки пологовим каналом.

Нормальна пологова діяльність

- пальпаторно тривалість перейм в активній фазі складає 45-60 с, а інтервал між ними — не більше 5 хв.
- зовнішня гістерографія дозволяє такоє визначити інтенсивність перейм, в нормі не менше 30 мм рт. ст.

Ознаки слабкості пологової діяльності

первинна слабкість пологової діяльності найчастіше виникає в активну фазу пологів, темп розкриття шийки матки менше 1 см/год.
паузи збільшуються до 3-4 хвилин + перейми короткочасні — це також ознака слабкості, неефективності пологової діяльності.

При динамічному спостереженні за роділлею впродовж 2-3 год можна встановлювати діагноз слабкості пологової діяльності .

При моніторному спостереженні діагноз можна встановлювати через 1-2 год.

Диференційна діагностика слабкості пологової діяльності (слід відрізнити від наступних патологічних станів):

- патологічний прелімінарний період,
- дистоція шийки матки,
- дискоординована пологова діяльність,
- клінічно вузький таз.

Мал. 1. Нормальний перебіг пологів.
Схематичне відображення опускання голівки плода (червона лінія) та розкриття шийки матки (зелена лінія).






Мал. 2. Сповільнення швидкості розкриття шийки матки та опускання голівки (відхилення від норми позначено пунктирною лінією).
Ймовірна причина - первинна cлабкість пологовоїї діяльності, лікування - пологопідсилення (окситоцин).





Мал. 3. Зупинка опускання голівки та розкриття шийки матки (відхилення позначено пунктирною лінією).
Ймовірна причина - диспропорція голівки плода і тазу матері, клінічно вузький таз. Тактика - кесарів розтин, окситоцин протипоказаний.

Лікування слабкості пологової діяльності
За відсутності протипоказань застосовують медикаментозні схеми стимуляції пологової діяльності.

Умови призначення утеротонічних засобів:

- відсутність плідного міхура;
- відповідність розмірів плода і тазу матері.

Протипоказання до призначення утеротонічних засобів:

- клінічно та анатомічно вузький таз;
- оперована матка;
- аномальні положення та передлежання плода;
- дистрес плода;
- повне передлежання плаценти;
- передчасне відшарування нормально та низько розташованої плаценти;
- стриктура піхви;
- відновлений розрив промежини III ступеня;
- дистоція, атрезія, рубцеві зміни шийки матки;
- гіперчутливість.

Методика введення окситоцину з метою лікування слабкості пологової діяльності

1 мл окситоцину (5 ОД) розчиняють у 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

Обов'язкове проведення катетеризації ліктьової вени для забезпечення активної поведінки роділлі.
Пологопідсилення проводиться зі спостереженням за станом плода.
Оптимальний ефект дає поєднання медикаментозної стимуляції з епідуральною анестезією.

Початкова швидкість 6-8 крапель/хв.

↓

Через 30 хв визначають характер пологової діяльності. При досягненні ефекту швидкість залишається попередньою.

Критерій регулярної, адекватної пологової діяльності: 4-5 маткових скорочень за 10 хвилин тривалістю по 40-50 сек.

↓

У разі відсутності ефекту швидкість введення збільшують на 6 крапель.

↓

Через 30 хв визначають характер пологової діяльності. При досягненні ефекту швидкість залишається попередньою.

↓

У разі відсутності ефекту швидкість введення збільшують на 6 крапель.

↓

Максимальна швидкість введення не має перевищувати 40 крапель/хв.


Стимуляцію проводять 2-3 год, спостерігаючи за характером пологової діяльності (може виникнути дискоординація пологової діяльності), після цього проводять вагінальне дослідження для оцінки ефекту.

Вводити повторні дози окситоцину в разі відсутності ефекту недоцільно.

З метою профілактики гіпотонічної кровотечі необхідно продовжувати введення окситоцину в послідовому та ранньому післяпологовому періоді.


У разі неефективності лікування і наявності протипоказань до стимуляції пологів проводять операцію кесаревого розтину.

Ускладнення при передозуванні окситоцину, простагландинів

- гіпертонус матки,
- скорочення набувають характеру судом,
- дистрес плода;
- відшарування плаценти,
- зростає ризик родової травми,
- зростає ризик хірургічного втручання.

Методика введення простагландинів з метою лікування слабкості пологової діяльності

Латентна фаза пологів – показаний простагландин Е2 (динопростон, простин Є2)
0,75 мл (1 ампула) простагландину Е2 розчиняють у 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, вводять крапельно.
Початкова швидкість інфузії, яку підтримують не менше 30 хв., складає 5-8 крапель/хв.
При досягненні ефекту швидкість введення залишається попередньою.
У разі відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожну годину до отримання ефекту (не більше 25 - 30 крапель/хв.).

Активна фаза пологів – показаний простагландин F2-aльфа (динопрост, ензапрост-Ф).
5мг простагландину F2a розчиняють у 500мл ізотонічного розчину хлориду натрію і вводять крапельно зі швидкістю 6-8 крапель в хвилину.
Початкова швидкість інфузії, яку підтримують не менше 30 хв., складає 5-8 крапель/хв.
При досягненні ефекту швидкість введення залишається попередньою.
При відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожну годину до отримання ефекту (не більше 25 - 30 крапель/хв.).

Стимуляцію проводять 2-3 год, спостерігаючи за характером пологової діяльності (може виникнути дискоординація пологової діяльності), після цього проводять вагінальне дослідження для оцінки ефекту.
Вводити повторні дози в разі відсутності ефекту недоцільно.
З метою профілактики гіпотонічної кровотечі необхідно продовжувати введення в послідовому та ранньому післяпологовому періоді.
У разі неефективності лікування і наявності протипоказань до стимуляції пологів проводять операцію кесаревого розтину.

Дія простагландину Е2 має особливості, що важливі для плода:
   викликає синхронні координовані маткові скорочення, що не порушує матково-плацентарного кровотоку,
   не викликає гіпертонусу матки та дистоції шийки,
   його дія не залежить від ступеня естрогенної насиченості,
   при гіпоестрогенії та незрілій шийці він у десятки разів прискорює цей процес.
   Велике значення має його гіпотензивний та антидіуретичний ефект.

ОКСИТОЦИН, розчин для ін'єкцій по 1 мл (5 МО) в ампулах № 10
Фармакотерапевтична група:  Засоби, які стимулюють мускулатуру матки.
Окситоцин – синтетичний пептидний гормон задньої долі гіпофізу – стимулює скорочення гладких мязів матки і міоепітеліальних клітин молочної залози.

Простин Е2, син.: динопростон - препарат простагландину Е2.
Фармакотерапевтична група:  засоби, які стимулюють мускулатуру матки.

ЕНЗАПРОСТ-Ф, розчин для ін'єкцій, 5 мг/1 мл по 1 мл в ампулах № 5.
Діюча речовина: 1 мл розчину містить динопрост 5 мг. Динопрост є простагландином F2-альфа.
Фармакотерапевтична група:  засоби, які стимулюють мускулатуру матки.
Показання: стимулювання пологової діяльності, планові пологи, переривання вагітності, переривання патологічної вагітності.

Діагностика і лікування слабкості пологової діяльності при пологах у потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів

Латентна фаза

Сповільнена латентна фаза (перші пологи, повторні пологи) > 8 годин

Тактика

1. Амніотомія
2. Пологопідсилення в/в крап. окситоцин і/або простагландин Е2.
3. Оцінка ефективності через 6-8 годин з переглядом подальшої тактики:
- визначення розкриття шийки матки і просування голівки кожних 2 години зовнішніми методами;
- внутрішнє акушерське дослідження через 4 години.
4. При відсутності переходу в активну фазу пологів після 8 годин пологопідсилення окситоцином - кесарів розтин.

Активна фаза

Сповільнення розкриття шийки матки (перші пологи, повторні пологи) <1см/год

Тактика

1. Амніотомія і спостереження протягом 2-х годин при активній поведінці роділлі
2. Пологопідсилення в/в крап. окситоцин або простагландин F2α

Сповільнення просування голівки плода відносно площини входу у малий таз

Тактика

Кесарів розтин за умови клінічної невідповідності розмірів голівки та тазу

Збільшення тривалості періоду вигнання (перші пологи >2 год, повторні пологи >1 год)

1. Виключення клінічної невідповідності розмірів голівки і тазу. При клінічній невідповідності - кесарів розтин.
2. Пологопідсилення в/в крап. введення окситоцину.
3. Залежно від місця розташування передлеглої голівки плода - вакуум-екстракція або акушерські щипці.

Прогнозовані ускладнення слабкості пологової діяльності

- передчасний розрив плідного міхура
- випадіння пуповини та дрібних частин плода
- дистрес плода
- аспірація плодом навколоплідних вод
- хоріоамніоніт у пологах
- підвищена частота кесаревого розтину й інших втручань для розродження
- пологова травма
- гіпотонічна кровотеча у ранньому післяпологовому періоді.

Надмірно сильна пологова діяльність

Визначення
Надмірно сильна пологова діяльність – це пологова діяльність із раптовим початком, сильними переймами через короткий проміжок часу (більше 5 за 10 хвилин), що призводить до швидкого і повного розкриття маткового вічка, і супроводжується пологовим травматизмом.

Класифікація
Швидкі пологи тривають менше 6 годин у першородячих і менше 4 годин у повторнородячих.
Стрімкі пологи  — відповідно менше 4 та 2 годин.


Причини
Причини надмірно сильної пологової діяльності:
• переміщення водія ритму в центр дна або середину тіла матки;
• надмірне виділення ендогенного окситоцину;
• істміко-цервікальна недостатність (особливо після зняття циркулярного шва із шийки матки);
• ятрогенні причини: недотримання правил родостимуляції - більші дози утеротоників або застосування препаратів, що потенціюють дію один одного (окситоцину та простагландинів).


Характеристика
Характеристика надмірної пологової діяльності
- раптовий початок;
- скарги на сильний біль у животі, попереку, тенезми;
- перейми виникають через короткий проміжок часу;
- частота перейм більше 5 протягом 10 хвилин (нерідко по 5 за 1 хв);
- іноді відмічаються судомні перейми,
- іноді відсутня фаза розслаблення між переймами (тетанус матки);
- розкриття шийки матки відбувається досить швидко;
- дистрес плода, внутрішньоутробна загибель плода.

Даний тип пологової діяльності спостерігається у жінок із збудливим типом вищої нервової діяльності. Ймовірно, виникнення цієї аномалії пов'язане з порушеннями кортико-вісцеральної регуляції.

Ускладнення
- травми у матері – глибокі розриви шийки матки, піхви, промежини, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, гіпотонічна кровотеча,
- травми у плода – розрив пуповини, крововилив у головний мозок, ушкодження черепа, кефалогематоми.

Лікування
Лікування полягає в ослабленні перейм:
- немедикаментозне коригування сили і частоти перейм – положення роділлі на боці, протилежному позиції плода;
- при розкритті шийки матки менше 6 см та відсутності протипоказань, для зменшення інтенсивності пологової діяльності можливе застосування токолізу β2-адреноміметиками, які покращують матково-плацентарний кровотік та стан плода;
- профілактика дистресу плода;
- профілактика гіпотонічної кровотечі.

Для проведення токолізу гексопреналін 25 мкг (5 мл) розводиться у 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводиться в/в крапельно повільно, починаючи з 8 крапель/ хв. до 10 - 15 крапель/хв., (не перевищувати частоту введення 15-20 крапель/хв.) під спостереженням за активністю перейм.

Дискоординована пологова діяльність

Визначення
Дискоординована пологова діяльність — порушення координації скорочень різних відділів матки.

Причини
- аномалії розвитку матки (дворога, сідлоподібна),
- новоутворення,
- перенесені запальні захворювання та операції,
- великий плід,
- пізній розрив плодових оболонок.

Клінічна картина
- біль;  перейми – нерегулярні, сильні, різко болючі, судомоподібні перейми (тетанія матки);
- клініка нагадує при загрозі розриву матки;
- відсутність синхронної хвилі скорочень у різних відділах матки;
- порушення ритму перейм;
- гіпертонус нижнього сегменту матки (зворотний градієнт);
- шийка матки – набрякла та відсутня динаміка розкриття шийки матки;
- дистоція шийки матки – відсутність її розслаблення при скороченні матки;
- передлегла частина (голівка) – сповільнення опускання або відсутнє просування. Передлегла частина при цьому рухома, або притиснена до входу в таз.
- пологи затягуються, пологова діяльність не прогресує,
- при тривалому перебізі дискоорд. пологової діяльності перейми слабнуть, малоболючі, клінічна картина нагадує вторинну слабкість пологової діяльності.

Ускладнення
Ускладнення дискоординованої пологової діяльності:
- затяжні пологи;
- дистрес плода;
- гіпотонічна кровотеча.

Лікування
Лікування проводять залежно від причини дискоординації пологової діяльності:
- спостереження за станом плода;
- немедикамент. профіл. дистресу плода (зміна положення тіла роділлі, регуляція дихання);
- спазмолітичні та знеболюючі препарати;
- пролонгована епідуральна анестезія;
- проведення  токолізу.

Гексопреналін 25 мкг (5мл)   розводиться у 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводиться внутрішньовенно крапельно повільно, починаючи з 8 крапель/хв. до 10 — 15 крапель/хв.) не перевищуючи 15 - 20 крапель/хв. під спостереженням за активністю перейм.

Пологостимулююча терапія окситоцином, простагландинами й іншими утеротоніками при дискоординованій пологовій діяльності категорично протипоказана, інакше можливе настання тетанусу матки.

У третьому періоді пологів застосовують активну тактику ведення.

Показання до кесаревого розтину
- протипоказання до корекції пологової діяльності,
- перешкода народженню плода,
- відсутній ефект від лікування,
- при поява ознак дистресу плода.

Профілактика аномалій пологової діяльності
• в дитячому віці і має бути спрямована на гармонійний психоемоційний та фізичний розвиток дівчини;
• правильне ведення вагітних у жіночій консультації:
- профілактика та своєчасне лікування акушерської та екстрагенітальної патології,
- профілактика переношування;
- в групі ризику потрібно проводити медикаментозну профілактику цих аномалій та акцентувати особливу увагу на проведенні психопрофілактичної підготовки до пологів;
- доцільно призначати вітаміни, особливо піридоксину гідрохлорид, фолієву кислоту;
- застосування в групі ризику тренталу, курантил з 36 тижня вагітності;
• раціональне ведення пологів, уникненні необґрунтованого та невчасного введення спазмолітиків та анальгетиків.